Скiльки ж iх було — молодих i талановитих, поетiв (Поетiв!), яким би ще жити й творити, писати вiршi на радiсть людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак i Богдан-Iгор Антонич (1907—1936)... Двi цифри i рисочка мiж ними — це життя, сповнене надiй i поезii, але ж таке коротке....